Відповідно до відповідних стандартів класи продуктивності для болтів з вуглецевої та легованої сталі класифікуються на понад десять категорій, включаючи 3,6, 4,6, 4,8, 5,6, 6,8, 8,8, 9,8, 10,9 і 12,9. Серед них болти класу 8.8 і вище виготовляються з низько{10}}вуглецевої або середньо{11}}вуглецевої сталі та проходять термічну обробку (загартування та відпуск); їх зазвичай називають високоміцними-болтами. Решта марок прийнято називати звичайними болтами.
Позначення класу продуктивності болта складається з двох числових частин, які представляють номінальну міцність на розрив і коефіцієнт текучості матеріалу болта відповідно. Болти з нержавіючої сталі класифікуються за різними класами продуктивності на основі конкретної категорії використовуваної сталі, включаючи A1-50, A1-70, A1-80, A2-50, A2-70, A2-80, A3-50, A3-70, A3-80, A4-50, A4-70, A4-80, A5-50, A5-70, A5-80, C1-50, C1-70, C1-110, C4-50, C4-70, C3-80, F1-45 і F1-60. У цих позначеннях перша буква і цифра вказують на конкретну групу нержавіючої сталі, а друга і третя цифри означають одну десяту значення міцності на розрив.